АВТОКЛАВИ – ЦЕ НЕБЕЗПЕЧНО! |
Інформація для підприємств, Наприкінці 60-х років ХХ-го століття на Україні набуває розвитку будівельна галузь, яка потребує застосування нових технологій і, насамперед, нових будівельних матеріалів. По всій Україні будуються заводи по виробництву стінових матеріалів: силікатної цегли, пористого бетону тощо. Найпотужнішим підприємством на той час був Красноліманський ЗСЦ в Донецькій обл., що експлуатував 50 автоклавів; Експериментальний завод пористого бетону і виробів в м. Білгород Дністровський (Одеська обл.); Дніпропетровський завод стінових матеріалів; Чернігівський завод будівельних матеріалів; Житомирський завод силікатних виробів; ціла низка заводів на заході України ( Розвадівський, Любомирський); в місті Запоріжжя – „Індустрія”, „Завод ЗК № 1”, „Запоріжсталь”, „Запорізький комбінат будівельних матеріалів”; на Київщині - завод „Цегла Трипілля”, „Обухівський завод пористих виробів”, „Дарницький комбінат будівельних матеріалів і конструкцій” тощо. Технологія виробництва будівельних матеріалів потребує обробки сировини при температурі до 200?С і під тиском до 1,2 МПа (12кгс/см2). Для цього використовують автоклави – циліндричні горизонтальні зварні металеві посудини, що працюють під тиском. Головним виробником і постачальником автоклавів на початку 60-х років був Волжський завод цементного машинобудування „Волгоцеммаш” в м. Тол’ятті. На сьогодні потенційним виробником автоклавів на Україні є фірма „Азовобщемаш” концерну „Азовмаш” в м. Маріуполь. Автоклави виготовляють тупиковими (АТ – з однією кришкою) або прохідними (АП – з двома кришками). Кришки оснащені швидковідчиняючим байонетним затвором. В автоклавах діаметром 2,0; 2,6; 3,6 м підіймання та опускання кришки здійснюється гідравлічним приводом. З метою забезпечення безпечної експлуатації автоклави оснащені: Великий об’єм автоклавів та високий тиск пари в них є підставою для того, щоб вони були віднесені до категорії вибухонебезпечних. Автоклави повинні до початку експлуатації бути зареєстрованими та поставленими на облік в органах Держгірпромнагляду та періодично проходити технічний огляд і експертне обстеження (технічне діагностування). Після кількох аварій великої руйнівної сили (вибуху корпусу і розгерметизації) на Любомирському вапняно-силікатному заводі, Черкаському заводі силікатної цегли („Агробуд”) Міністерством промисловості будівельних матеріалів було прийнято рішення в 1972 році про створення лабораторії діагностування автоклавів при РПНУ „Стромпусконаладка” в м. Києві. Разом з заводом-виробником автоклавів „Волгоцеммаш” та інститутом „ВНДІцеммаш” спеціалісти лабораторії розробили і запровадили методики неруйнівного контролю основного металу і зварних з’єднань корпусу автоклава, технології ремонту автоклава з застосуванням електрозварювання. Накопичуючи досвід контролю, виявляючи найбільш вразливі місця та вузли в процесі експлуатації автоклавів, лабораторією було внесено низку пропозицій заводу-виробнику стосовно покращення елементів конструкції автоклавів при їх виробництві. В 1991 році лабораторія діагностування автоклавів відокремилась і стала самостійним підприємством „Укрстромдіагностика”. Згодом Держнаглядохоронпраці надав підприємству право на виконання робіт з технічного діагностування автоклавів по всій Україні. В 1996 році підприємство „Укрстромдіагностика” увійшло в структуру Державного підприємства „Київський експертно-технічний центр”. Сьогодні лабораторія діагностування автоклавів ДП „Київський ЕТЦ” має кваліфікованих, з великим досвідом спеціалістів, які застосовують найсучасніші методи неруйнівного контролю, лазерні засоби вимірювання. Лабораторія проводить роботи: Лабораторією накопичено значний досвід щодо ремонту корпусу автоклавів із застосуванням електрозварювання. Що значно продовжує строки експлуатації автоклавів. За час багаторічних напрацювань спеціалістами лабораторії встановлено, що типовими дефектами корпусу автоклавів є – корозія міжрейкового простору; тріщини в пришовних зонах кільцевих зварних швів і в зварних з’єднаннях; корозійне зношення елементів байонетного зачеплення; порушення овальності корпусу автоклава тощо. Прикро, але на деяких підприємствах, експлуатуючих автоклави, не звертають увагу на строки експлуатації автоклавів (1,5 – 2 ресурси), що призводе до серйозних порушень норм безпеки. Порушуються передбачені інструкцією завода-виробника строки перевірки справності дії блокіровок безпеки; систем безперервного відводу конденсату; температурного контролю „верх-низ”; контролю рівня конденсату; контролю швидкості нагріву; бувають відсутні графіки планово-попереджувальних ремонтів запірної арматури; не завжди проводиться чистка корпусу автоклава після пропарки. Все це призводить до додаткової внутрішньої напруги металу корпусу автоклава і зменшує строки його служби. Неприпустимо також порушення строків чергового технічного опосвідчення (огляду) та експертного обстеження (технічного діагностування) автоклавів для своєчасного виявлення небезпечних дефектів в корпусі автоклава та запобігання можливих аварій. Автоклави – це недешеве обладнання і для його заміни потрібні великі кошти, беручи до уваги довгий термін експлуатації, спеціалісти лабораторії діагностування автоклавів визначили для себе три основних напрямки діяльності: Беручи до уваги особливості кожного підприємства, експертами технічними надаються рекомендації, щодо продовження строків експлуатації автоклавів. Спеціалісти лабораторії постійно працюють над зростанням свого технічного рівня, періодично підтверджуючи його в Атестаційному Центрі неруйнівного контролю в інституті електрозварювання ім. Е.О Патона. Кожного спеціаліста атестовано з трьох видів неруйнівного контролю (UT, VT, МТ), ІІ рівня (по стандарту ЕN 473-92). Спеціалісти лабораторії є експертами технічними і в змозі виконувати всі роботи, що регламентовані нормативно-технічною документацією в сфері технічного діагностування автоклавів на всій території України, маючи Дозвіл Держгірпромнагляд.
|